Наприкінці вересня в Україні згадують одну із найтрагічніших подій, яка відбулася на її теренах – 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли мирних громадян. Серед них були переважно євреї, а також роми, учасники радянського підпілля і партизанського руху, в’язні Сирецького концтабору, члени організацій українських націоналістів. Це не була одноразова акція. Упродовж двох років нацистської окупації це місце стало останнім більш ніж для 100 тисяч представників українського народу.
Здавалося про життя невільників Третього Райху періоду Другої світової війни написано немало. Але радянські історики, висвітлюючи цю тематику, писали насамперед про ті випробовування, які зазнавали остарбайтери (ще східняки, остівці) на чужині, залишаючи за кадром їхнє життя вже після повернення на Батьківщину.
Утвердження християнства на Русі – тривалий складний процес, що розтягнувся у часі на багато століть, пройшовши у своєму розвитку кілька важливих стадій: спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьби християнства та інших світових релігій за сфери впливу, проголошення християнства державною релігією Київської Русі.
1 квітня 2019 року виповнюється 35 років відтоді як на Полтавщині почав діяти Національний Музей-заповідник славетного українського письменника М. В. Гоголя. Сьогодні частина інтелігенції уважає, що у період радянської влади усе робилося лише за вказівкою партії, без особливих ускладнень.
У 1968 році Чехословацька соціалістична республіка майже вісім місяців перебувала у стані глибоких політичних потрясінь, аналогів яким в історії комуністичного руху до цього часу не було. Ці перетворення стали логічним наслідком наростання кризи у відносно благополучній країні, у політичній культурі якої глибоко укорінилися демократичні традиції.
28 жовтня 1944 року в ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося звільнення всієї етнічної української території від нацистів.
Із здобуттям незалежності релігійне життя в Україні, у тому числі на Полтавщині, значно активізувалося.
«...Коли
Ми діждемося Вашінгтона
З новим і праведним законом
А діждемось – таки колись!»
Відправною точкою на шляху до започаткування дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року.
Цей історичний документ направлений на об’єднання під загальним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції Рішення щодо увічнення дати проголошення святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на саміті Ради ЄС у Мілані.
1941 рік. У вересні німецький чобіт впевнено простував по території нашого краю. За короткий проміжок часу, до кінця вказаного місяця, була окупована вся Полтавщина.