• Eng
  • Рус
  • Укр

До уваги громадян, які бажають отримати архівні послуги!

Інформація щодо оформлення запитів та роботи читальних залів розміщена у рубриці"ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН".

Релігійні організації національних меншин нашого краю у 1990-х роках

Із здобуттям незалежності релігійне життя в Україні, у тому числі на Полтавщині, значно активізувалося. Значним поштовхом до цих процесів стало, те, що 28 червня 1996 року Верховна Рада України нарешті ухвалила Основний Закон нашої держави. У ньому чітко було закріплено основні громадянські права та свободи, у тому числі свободу віросповідання. Не стали в цьому винятком і національні меншини нашого краю.

Слід сказати, що відповідно до розпорядження Президента України від 13 травня 1992 року був утворений відділ у справах релігій при Полтавській обласній державній адміністрації, нетривалий час підпорядковувався Полтавській обласній раді. 

Відносно нещодавно документи відділу у справах релігій при Полтавській ОДА були передані на державне зберігання, а відтак, доступні для зацікавлених дослідників. 

Специфіка існування єврейської громади на Полтавщині у 1990-х існувала у тому, що свою діяльність активізували закордонні хасидські організації, які через єврейські об’єднання, що діяли в Україні нарощували паломництво до місця поховання релігійного авторитету – Шноур-Золмана Шнеєрсона, яке знаходиться у м. Гадячі та входить у п’ятірку так званих «Святих місць» паломництва хасидів в Україні. У зв’язку з розпорядженням Президента України від 14 березня 1997 року «Про збереження та впорядкування Святинь іудаїзму та пам’яток єврейської культури» управлінням у справах релігій у Полтавській області була проведена відповідна робота, зокрема, перевірено стан збереження та впорядкування існуючої у м. Гадячі святині іудаїзму. На думку хасидських лідерів, поховання не підлягало ремонту чи реставрації, а повинно зберігатися у первісному вигляді.  У кінці 1990-х років щорічно Гадяч відвідувало близько 2000 паломників. Існувала проблема із розміщенням такої кількості людей у провінційному місті.

Із шести діючих іудейських релігійних громад у 1999 році реально, як релігійні осередки на Полтавщині діяли лише два у м. Кременчуці. Інші громади (як наприклад у м. Лубнах і Комсомольську) лише отримали статус юридичної особи, широкої діяльності не розгортали. 

Станом на 1999 рік у Полтаві діяла єдина у області римо-католицька релігійна громада. На відзначення свого головного храмового свята Воздвиження Хреста Господнього, прийшло близько 15 її прихильників. Місцевий священик, громадянин Литви Валерій Фелінський займався справами цієї громади. Як вказано у інформаційному звіті відділу у справах релігій, про існування цієї громади ніхто із полтавців, та особливо, гостей міста, нічого не знав.   

У лютому 1997 році у Полтаві було припинено діяльність харківської групи місіонерів вчення «Махаріші» (яке зародилося у Індії), які займалися трансцендентальною медитацією. Без погодження з органом виконавчої влади по м. Полтаві були розповсюджені оголошення про проведення лекцій і практичних медитацій у приміщенні обласної філармонії та геологорозвідувального технікуму. В управлінні у справах релігій з місіонерами вчення були проведені роз’яснювальні розмови. Подібна ситуація склалася із суперечливим індуїстським вчення «Шрі Чінмой», послідовникам якої вдалося провести полтавцям кілька заходів.

На початок 1998 року у Полтавській області діяла одна мусульманська громада «Мінарет», до складу якої входили азербайджанці (голова – В. І. Третяков). У зв’язку з російсько-чеченською війною, до області прибула значна частина біженців-мусульман. Для задоволення власних релігійних потреб вони звернулися до В. І. Третякова для спільного проведення богослужінь. Але перші служби показали несумісність двох національних меншин. У зв’язку з цим, чеченці зареєстрували власну громаду. Ще одна мусульманська громада була зареєстрована у м. Кременчуці. Це відбулося тому, що на роботу у Кременчуцьке об’єднання «Укртатнафта» прибуло багато осіб татарської національності. Обидві новоутворені релігійні громади були зареєстровані під управлінням шейха Таміма («Думу»). Третьяковська громада вийшла із «Думу» ще у 1996 році залишалася осторонь від інших.

На початку мусульманського посту Рамадан, 20-х числах грудня 1998 року у Полтаві було створено Мусульманську партію із друкованим органом «Азан» (Керівник – В. І. Третьяков). За час існування цієї громади мусульман, а також виникнення нових громад, впливу на ці організації ісламського фундаменталізму не було.          

Таким чином, у кінці 1990-х років ХХ століття, релігійні громади національних меншин нашого краю проходили свої перші етапи становлення, зміцнювалися організаційно, і кількісно.     

 

Список використаних джерел:

1. Державний архів Полтавської області (ДАПО). ф. 9178, оп. 1, спр. 17, арк. 6-7. Управління у справах релігій Полтавської обласної державної адміністрації. Інформаційний звіт управління у справах релігій за 1997 рік.

2. Державний архів Полтавської області (ДАПО) ф. 9178, оп. 1, спр. 29, арк. 6-7. Управління у справах релігій Полтавської обласної державної адміністрації. Інформаційний звіт управління за 1999 рік.

Вячеслав Сушко,

старший науковий співробітник

відділу інформації та використання

документів Державного архіву Полтавської області. 


Весь контент доступний за ліцензією  Creative Commons Attribution 4.0 International License, якщо не зазначено інше

© 2018 Державний архів Полтавської області
Розробник: Divilon