• Eng
  • Рус
  • Укр

До уваги громадян, які бажають отримати архівні послуги!

Інформація щодо оформлення запитів та роботи читальних залів розміщена у рубриці"ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН".

Освіта на Полтавщині у період Другої світової війни (за документами Державного архіву Полтавської області)

Звичайно, що з початком Другої світової війни частина населення, матеріальних цінностей, державні установи, у тому числі й установи народної освіти, були евакуйовані, а на окупованій території розпочалася підпільна та партизанська війна із загарбниками. Фашистські окупанти нанесли непоправної шкоди народній освіті. Вони знищили багато дітей, вчителів, працівників органів народної освіти, вчених. Тисячі вчителів та учнів були загнані на каторгу до Німеччини.

Але деякі питання освіти на Полтавщині в період Другої світової війни  все ж таки відобразилися у документах, які збереглися в Державному архіві Полтавської області.

Зокрема у державному архіві зберігається низка документів закладів освіти (вищих учбових закладів, середніх спеціальних учбових закладів, спеціальних та загальноосвітніх шкіл Полтавської області) періоду фашистської окупації Полтавщини (за 1941 – 1943 роки).

Розглянемо ці фонди більш детально.

У фонді «Полтавський педагогічний інститут» за 1941 – 1943 рр. відклалися такі документи: накази ректора з особового складу, посвідчення, автобіографії працівників інституту та його підрозділів, відомості на виплату заробітної плати співробітникам, звіти про наявний в інституті транспорт та його роботу, будинкові книги для прописки громадян тощо [1].

Середні спеціальні учбові заклади представлені такими фондами, як: Писаревщанський сільськогосподарський технікум, Хомутецький сільськогосподарський технікум, Полтавська фахова сільськогосподарська школа, Полтавська фельдшерсько-акушерська та зуболікарська школа, Зіньківська реміснича школа, Учбово-ремісничі майстерні Кременчуцької міської управи.

У фонді «Писаревщанський сільськогосподарський технікум» відклалося 174 справи, в яких міститься інформація про санітарно-гігієнічний стан господарських дворів, результати обстеження державного господарства Андріївського сільськогосподарського технікуму, про відкриття в с. Диканька філії сільськогосподарського банку, накази директора технікуму з основної діяльності та особового складу, навчальні плани, програми, заяви громадян про прийом на навчання, списки та особові справи студентів. Збереглися навіть оригінали радянських табелів успішності за 1939, 1940, 1941 рр. [2].

У фонді «Хомутецький сільськогосподарський технікум» відклалися такі документи, як: накази керуючого (згодом директора) технікуму з основної діяльності та особового складу, списки працівників технікуму, зокрема, завербованих на примусові роботи до Німеччини, заяви громадян про прийом на навчання, їх автобіографії та документи про закінчення навчальних закладів, будинкова книга для прописки громадян, що мешкали на території технікуму [3].

Фонд «Полтавська фахова сільськогосподарська школа» представлений такими документами, як: списки учнів, які направлялися на сільськогосподарську практику в дослідні господарства, державні маєтки Полтавщини та ін. [4].

У фонді «Полтавська фельдшерсько-акушерська та зуболікарська школа» відклалося 15 справ, серед яких можна віднайти відомості про: результати вступних іспитів студентів, свідоцтва про закінчення школи у 1942, 1943 рр., особові справи студентів тощо [5].

Фонд «Зіньківська реміснича школа» представлений такими документами: відомості про нарахування заробітної плати працівникам школи, місячні баланси та акти інвентаризації майна, списки співробітників, учнів, заяви учнів про вступ до навчального закладу та ін. [6].

У фонді «Учбово-ремісничі майстерні Кременчуцької міської управи» відклалися такі документи: штатні розписи, навчальні плани, програми, розклади занять на 1942 р., списки працівників, учнів, відомості про оплату навчання тощо [7].

Спеціальні школи представлені лише одним фондом «Полтавська початкова музична школа». У фонді можна віднайти інформацію про призначення випускних іспитів, звільнення від плати за навчання окремих учнів, призначення викладачів та зарахування учнів на навчання та ін. [8].

Загальноосвітні школи представлені шістьма фондами, зокрема: П’ята Павленківська школа м. Полтави (ф.р.-2296), Двадцята залізнична школа м. Полтави (ф.р.-2297), Дванадцята початкова школа м. Полтави (ф.р.-2298), Сем’янівська початкова школа с. Сем’янівка Полтавського району (ф.р.-2400), Крутобережанська початкова школа с. Крутий Берег Лубенського району (ф.р.-2740), Корсунівська початкова школа с. Корсунівка Сенчанського району (ф.р.-2835).

У фонді «Колекція періодичних видань (наказів, розпоряджень, листівок, плакатів, брошур, та ін.) періоду тимчасової фашистської окупації (1941–1944 рр.)» збереглися декілька досить цікавих підручників, серед яких і "Рідне слово" (український буквар для початкової школи), складений О. Кустоляном при допомозі полтавських учителів Гармаша, Голубицької, Горєва та Гревцова. Тираж підручника був досить значний як для того часу – 10 тис. примірників. Методичну допомогу авторам букваря надавали відомі полтавські вчителі-методисти Ф. І. Пошивайло та І. Є. Михайленко. Книга була позбавлена будь-якого ідеологічного забарвлення і своїм змістом мала прищеплювати дітям любов до рідної землі, природи, української мови. У книзі вміщені коротенькі оповідання, прислів'я, приказки які були близькі й зрозумілі дітям. Вивчаючи буквар, вони знайомилися із знаряддями праці, тваринним та рослинним світом України, з основами християнської моралі. Також подавалися короткі відомості про сусідні з Україною держави. В оповіданні про Німеччину підкреслювалися працьовитість, дисциплінованість і прихильність до порядку та чистоти німців. Ні про Гітлера, ні про нацистську ідеологію згадки не було [9] .

А в лютому 1942 року в напівзруйнованому приміщенні полтавської друкарні було видано читанку для другого класу початкових шкіл, яку підготував Федір Пошивайло. Матеріали до неї були підібрані з виданих за дорадянських часів підручників для українських шкіл Б. Грінченка, Білоусенка, Лубенця та Черкасенка. Дещо взято також з білоруських та російських читанок. Частину текстів написав сам упорядник.

Добираючи матеріали для читанки, автор прагнув, щоб вони були доступними й цікавими для дітей, виховували в них любов до України, життєрадісність, пошану до батьків і старших за віком. Ф. Пошивайло хотів, за його словами, "дитині повернути її дитинство". Читанка має такі розділи: у школі і вдома, серед людей, серед тварин, пори року, інші краї. Містить вона і короткі відомості про географію та історію України, її святі місця, життя Тараса Шевченка, звичаї та обряди українського народу. У підручнику вміщено багато колядок, щедрівок, веснянок, а також текст національного гімну "Ще не вмерла Україна" тощо [10] .

У перші місяці окупації частина шкільних приміщень використовувалася німцями під казарми або госпіталі. У багатьох школах не було палива, підручників і навчальних посібників. Не вистачало вчителів. На стадії формування перебувала й допоміжна українська адміністрація, зокрема відділи освіти, які мали здійснювати тотальний контроль за роботою шкіл і дбати про розвиток шкільної мережі. Існувала і певна невизначеність стосовно освітньої політики нацистів.

Протягом першого року окупації більшість початкових шкіл Полтавщини відновили свою роботу. У Полтавському районі працювало 72 початкові школи із 166 класами, в яких навчалося близько 4 тис. дітей, хоча в районі налічувалося 8258 дітей шкільного віку. У Кременчуцькому районі діяло 37 шкіл (3942 учні), Миргородському – 47 шкіл (12096 учнів), Диканському – 32 школи (2548 учнів), Нехворощанському – 28 шкіл (3437 учнів), Покровобагачанському – 27 шкіл (1589 учнів) тощо.

Значна частина дітей, особливо починаючи з дванадцятирічного віку, залишалася поза школою. Так, у Полтаві з 18670 дітей віком до 16 років в 11 початкових школах навчалося лише 1720. Крім того, у 8 професійних школах (сільськогосподарській, землевпорядній, фармацевтичній, музичній, художньо-промисловій, фельдшерській, деревообробній і ремісничій) здобували освіту ще 1960 учнів. Таким чином, різними формами навчання в Полтаві охоплювалось лише близько 20 відсотків дітей. Не кращим було становище і в селах області. [11] .

Початкова школа в умовах німецької окупації мала виховувати з українських дітей покірних і безмовних рабів Третього рейху. Із цією метою окупанти вимагали від учителів насаджувати в школах атмосферу страху й терору, який підтримувався за допомогою фізичних розправ над дітьми. Про це, зокрема, відверто говорилося в "Педагогічному інформаційному бюлетені", який виходив у Полтаві (відповідальний за випуск – зондерфюрер доктор Марко): "Особливо тепер, у воєнний час, як засіб підтримати дисципліну, учитель застосовує метод фізичного впливу на недисциплінованого учня. Цього вимагає час. Тілесні покарання іноді бувають необхідні... Від ляпаса по щоці ніхто не вмре, так само не коштуватиме життя, якщо вдарити учня ковінькою. Хлопці при грі терплять більший біль" [12].

На нашу думку досить вагомий вклад для вивчення стану освіти на Полтавщині у період Другої світової війни вніс відомий полтавський історик та дослідник минулого Полтавщини Віктор Якович Ревегук. Зокрема у науково-довідковому фонді Державного архіву Полтавської області зберігаються книги написані Віктором Ревегуком в 2004, 2010 та 2015 рр., а саме: «Полтавщина в роки другої світової війни (1939-1945)» [13], «Полтавщина в роки радянсько-німецької війни (1941-1945)» [14], «Полтавщина під німецькою окупацією (1941-1943)» [15]. У виданнях вміщені розділи «Стан народної освіти» та «Освіта, наука, медицина» в яких автором детально висвітлюються питання щодо освіти на Полтавщині в окупаційний період.

У даній статі нами зроблено лише короткий огляд фондів періоду фашистської окупації Полтавщини (1941 – 1943 рр.) в яких можна віднайти досить цікаву інформацію щодо стану освіти на Полтавщині у період Другої світової війни.

 

Ірина Дудяк, головний спеціаліст відділу інформації та використання документів Державного архіву Полтавської області

ЛІТЕРАТУРА:

1. Державний архів Полтавської області (ДАПО), ф.р.-2318.

2. ДАПО, ф. р.-2644.

3. ДАПО, ф. р.-3642.

4. ДАПО, ф. р.-3658.

5. ДАПО, ф. р.-3078.

6. ДАПО, ф. р.-2805.

7. ДАПО, ф. р.-2641.

8. ДАПО, ф. р.-3101.

9. ДАПО, ф. р.-8676, оп. 2, спр. 10.

10. ДАПО, ф. р.-8676, оп. 2, спр. 11.

11. ДАПО, ф. р.-2342, оп. 1, спр. 1, арк. 3.

12. ДАПО, ф. р.-2701, оп. 1, спр. 12, арк. 5–6.

13. Віктор Ревегук. Полтавщина в роки другої світової війни (1939-1945). – Полтава, 2004. – 288 с.

14. Ревегук В.Я. Полтавщина в роки радянсько-німецької війни (1941-1945). – Полтава: Дивосвіт, 2010. – 292 с.

15. Ревегук В.Я. Полтавщина під німецькою окупацією (1941-1943). Нариси історії – Полтава: Дивосвіт, 2015. – 388 с.

 


© 2018 Державний архів Полтавської області
Розробник: Divilon