• Eng
  • Рус
  • Укр

До уваги громадян, які бажають отримати архівні послуги!

Інформація щодо оформлення запитів та роботи читальних залів розміщена у рубриці"ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН".

Безцінні скарби Івана Павловського (до 165-річчя з дня народження полтавського історика і краєзнавця І.Ф. Павловського, 1851-1922 рр.)

Чільне місце у списку вчених істориків Полтавщини належить Івану Павловському. Ця видатна постать та усі його праці постійно привертають велику увагу дослідників. У різні періоди до постаті І.Ф. Павловського у своїх публікаціях неодноразового зверталися: письменник, літературознавець Петро Ротач, краєзнавці Алік Аббасов, Віра Жук, Світлана Бочарова, Валентина Шандра, історики Тарас Пустовіт, Володимир Коротенко та багато інших.

У 2016 році виповнилося 165 років від дня народження відомого дослідника історії Полтавщини, архівознавця, педагога І.Ф. Павловського. Тож пригадаємо основні біографічні та історичні факти сторінок його життя.

Іван Павловський народився 09 (21) січня 1851 р. у с. Боброве Калузької губернії (Росія), у родині службовця. В 1854 р. переселився з батьками на Україну, спочатку до м-ка Хомутець Миргородського повіту, згодом родина переїхала до м. Полтави. У 1870 р. закінчив Полтавську чоловічу гімназію. В 1874 р. історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. В 1874 – 1913 рр. викладав історію у Петровському Полтавському кадетському корпусі, одночасно досліджуючи історію духовної культури та церкви краю. Був організатором, учасником народних читань та недільних шкіл на Полтавщині. З 1909 р. до 1918 р. завідував музеєм Полтавської битви.

З 1903 р. до 1917 р. був секретарем Полтавської вченої архівної комісії.

Підтримував активні стосунки з В.Л. Модзалевським. Під час революції 1917 – 1921 рр. виступав за збереження архіву Полтавського губернського правління. Автор понад 150 праць, в т.ч. студій з історії Полтавщини ХVІІІ – ХІХ ст., біографічних словників. Опублікував багато архівних документів з історії Полтавщини.

Нагороджений орденами св. Станіслава 3 ст. (1879 р.), св. Анни 3 ст. (1883 р.), св. Станіслава 2 ст. (1887 р.), св. Володимира 4 ст. (1895 р.), св. Володимира 3 ст.

Найголовнішим у діяльності Павловського було дослідження найрізноманітніших сторін життя Полтавщини. Так наприклад, з „Київською старовиною” Іван Францевич співпрацював упродовж 1901-1906 років і опублікував в ній 43 статті переважно з історії Полтавщини: „Полтава в ХІХ столітті (Нариси за архівними даними, з малюнками), „Із минулого Полтавщини”. Під цим загальним заголовком І.Ф.Павловський вміщує розвідки про перше дворянське зібрання, поселення малоросіян в Криму, поблизу Феодосії, полтавське ополчення  в 1812 році, про відкриття фельдшерської школи, знахідки різних корисних копалин на території краю, а головне – подає унікальні відомості про найдавніші полтавські міста і містечка: „Прилуки, Лубни і Кобеляки та їх повіти сто років тому”, і в такому ж часовому вимірі: Ромни, Миргород, Гадяч, Переяслав, Пирятин, Золотоноша, Хорол, Лохвиця, Зіньків, Кременчук, Костянтиноград, Полтавський повіт. Вчений, на підставі документів міських (магістратських), церковних архівів, приватних колекцій (К.Скаржинської, М.Судієнка), висвітлив історію міст і містечок Наддніпрянської України й ці матеріали набули особливого значення через те, що чимало оригіналів цих документів не збереглося до нашого часу.

Чільне місце в епістолярії Івана Павловського займають дослідження біографії В.Капніста, І.П.Котляревського, історії полтавського театру, діяльність декабристів, історія Кирило-Мефодіївського братства, перебування Т.Г.Шевченка на Полтавщині. Зокрема в архіві Полтавського губернського правління за 1844-1850 рр. І.Ф.Павловський віднайшов матеріали щодо розповсюдження „Живописної України” Шевченка.

У полі зору вченого також розвиток освіти, медицини, ярмаркової торгівлі на Полтавщині.

Особливий акцент слід зробити на фундаментальних працях І.Ф.Павловського. Одне з монографічних досліджень вченого „Історичний нарис Петровського Полтавського кадетського корпусу (1840-1890)”, видане у 1890 році в Полтаві.

Велике значення має дослідження історії Полтавської битви і її пам’яток (1894-1909 роки). Найперше видання, присвячене цій темі, написане Іваном Павловським разом з офіцером – вихователем Петровського Полтавського кадетського корпусу капітаном В.Стартаковським, побачило світ у 1894 році. В подальшому Іван Францевич збирає матеріал, досліджує місцевість і в 1908 році виходить нова монографія „Битва під Полтавою 27 червня 1709 року і її пам’ятники”, в якій подано 129 малюнків і 4 плани, а ювілейного 1909 року виходить доповнене видання цієї роботи із 141 малюнком; для широкого ж кола читачів – невелика за обсягом з малюнками „Полтавська битва 27 червня 1709 року”.

У 1910 р. в Полтаві вийшла праця І.Ф.Павловського „Полтава. Історичний нарис її як губернського міста в епоху управління генерал-губернаторами (1802-1856)”, яка стала фактично першою книгою з систематичним викладом історії Полтави. В монографії поміщено 80 малюнків і план міста. Написана на основі архівних документів, розповідає про історію міста від першої літописної згадки. У праці міститься детальний опис: полтавських старожитностей (фортеці, підземель), діяльності генерал-губернаторів Куракіна, Лобанова-Ростовського, Репніна; зведення пам’ятників, облаштування садів, відкриття навчальних закладів, діяльність масонської ложі, культурне життя міста, його бюджет, розвиток ярмаркової торгівлі та інші аспекти життєдіяльності губерніальної Полтави.

У 1911 році співробітниками Полтавської вченої архівної комісії було видано систематичний покажчик журналу „Київська старовина за 1882 – 1906 рр., який включав також перелік публікацій часопису „Україна” за 1907 рік. Укладачами даного систематичного покажчика були І.Ф.Павловський, В.Щепотьєв, О.Явойський, Б.Чигринцев.

І.Ф.Павловський збирає матеріали про видатних людей Полтавщини, в результаті наполегливої праці виходить в Полтаві (1912 р.) „Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини ХVІІІ століття”.

У 1913 році в Полтаві вийшла праця І.Ф.Павловського „Німецькі колонії в Полтавській губернії в ХІХ ст. (1808-1867). У праці висвітлено питання щодо існування колонії, життя, роботи, побуту колоністів тощо.

У 1914 р. в Полтаві виходить ще одна фундаментальна робота Павловського „Полтавці: ієрархи, державні і громадські діячі і доброчинники. Досвід короткого біографічного словника Полтавської губернії з половини ХVІІІ століття”. У роботі наводяться біографічні довідки 350 полтавців.

Як член Полтавської Вченої Архівної Комісії І.Ф.Павловський займається виявленням і впорядкуванням документальних матеріалів, що становили наукову цінність. Праця Павловського „Опис архівів Полтавської губернії”, видання 1915 р., має незаперечну наукову цінність для краєзнавців, архівістів.

Історію Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря, Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського, Густинського Свято-Троїцького, Вознесенського (Переяславського), Великобудищанського Преображенського, Ладанського Покровського монастирів, опис кафедральних соборів Полтавщини віднайдено у праці І.Ф.Павловського „До історії Полтавської єпархії”, виданій у Полтаві 1916 р. і написаній вченим на основі архівних документів Полтавської Духовної Консисторії і Полтавського Губернського правління. Власне ці матеріали збиралися одночасно з роботою в Полтавському церковному історико-археологічному комітеті, створеному згідно указу Синоду 26 жовтня 1906 року з ініціативи І.Ф.Павловського, В.О.Пархоменка, О.Ф.Мальцева. Комітет займався пошуками і придбанням для Полтавського давньосховища церковних старожитностей, давніх рукописів, друкованих робіт з історії єпархії, різних історичних джерел у місцевих церковних та приватних архівах; заслуховував доповіді; збирав колекції монет, килими, рушники, козацькі речі, твори мистецтва на релігійні сюжети видатних майстрів і таке інше. Подвижниками була зібрана унікальна колекція старожитностей, на жаль, більша її частина була втрачена у перші більшовицькі роки.

І.Ф. Павловський помер 14 (27) травня 1922 року у м. Полтаві, залишивши після себе безцінні скарби для прийдешніх поколінь.

Отже, навіть короткий огляд наукової спадщини Івана Павловського свідчить про різнопланову тематику та проблематику досліджень вченого з історії минулого Полтавщини.

Ірина Дудяк, головний спеціаліст відділу інформації та використання документів Державного архіву Полтавської області


Весь контент доступний за ліцензією  Creative Commons Attribution 4.0 International License, якщо не зазначено інше

© 2018 Державний архів Полтавської області
Розробник: Divilon