Previous Next

22 січня – День Соборності України

22 січня 1918 року Українська Центральна Рада в Києві ухвалила ІV Універсал, в якому проголосила Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу», а 22 січня 1919 року найвищий орган тогочасної влади – Директорія –, продовжуючи державницькі традиції своїх попередників, ухвалила Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). В історичному документі зазначалося, що «віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу». Тому ця дата золотими літерами вписана до літопису нашої країни як День Соборності України.

З цієї нагоди 23 січня 2020 року о 10:00 у Державному архіві Полтавської області (корп. № 2, вул. Зигіна 1А) відкрилася документальна виставка «22 січня – День Соборності України».

Виставка  складається із двох розділів, містить 50 документів, з них 32 - текстових.

У першому розділі представлено документи, що відображають державотворчі кроки Української держави у період Української революції 1917-1921 роки: Універсали Центральної Ради, проекти Конституції Української Народної Республіки, світлини знакових подій (проголошення Універсалу 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві; військові з’їзди, маніфестації, співпрацю керівників УНР та ЗУНР; портрети видатних державних, політичних та культурних діячів).

До другого розділу увійшли архівні джерела, які висвітлюють збройну боротьбу радянської Росії проти Української держави та злодіяння більшовицького режиму на території Україні у 1919-1920 роках: накази губернських та повітових органів Надзвичайної комісії (так званої «ЧК») про обов’язкову реєстрацію колишніх військовослужбовців, заборону будь-якої національної символіки, уведення цензури, закриття духовних навчальних закладів та переслідування священнослужителів, накладення контрибуції на заможні верстви населення та ін. Представлені також  копії сторінок щоденника полтавського лікаря О. О. Несвіцького «Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.», в яких занотовано перші злочини більшовиків у Полтаві та губернії, витинки із періодичних видань про терористичні акти більшовиків (убивства сотника 1-го українського полку імені Б. Хмельницького Ластовченка, колишнього міністра у справах освіти І. Стешенка, розстріли ченців Лубенського Мгарського Свято-Преображенського монастиря у серпні 1919 році); інформації про заборону культурно-просвітніх інституцій краю «Просвіта» та «Українська культура», переслідування місцевої інтелігенції.

На окремих стендах цього розділу – портрети полтавців – учасників бою під станцією Крути (29 січня 1918 р.).

На виставці також презентовані три томи збірника документів «Українська революція 1917-1921. Полтавський вимір. Події, постаті, документи. 1917-1921».

При підготовці виставки використані архівні документи із фондів Державного архіву Полтавської області, Центрального державного кінофотофоноархіву імені Г. Пшеничного, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, наукової бібліотеки імені В.Вернадського.

На виставці були присутні учні Полтавської ЗШ № 7 І-ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка, представники засобів масової інформації.

Друк