Інструкція по роботі з метричними книгами

 

Серед генеалогічних джерел важливе місце посідають метричні книги православних церков, адже вони дають змогу вивчати історію родин. Перша половина ХХ ст. – час, коли була втрачена значна кількість цих документів. Попри такі пертурбації, на сьогоднішній день в державних архівах України зберігається чимало метрик.

 Оскільки щоденно зростає число громадян, які прагнуть досліджувати свій рід, метою цієї статті є стисла інформація про метричні книги та методику роботи з ними.

 Варто почати з того, що записи в метриках робили священики тієї чи іншої парафії. Перша частина торкалася народжених. У ній зазначалися число, місяць, рік народження та хрещення, ім’я дитини. Доволі поширеною була практика називати дітей в честь святих. Крім того, вказувалися прізвище, ім’я, по батькові, соціальний стан батьків, їх віросповідання, населений пункт, із якого походив батько новонародженої дитини. Є дані і про хрещених батьків – восприемников (прізвище, ім’я, по батькові, соціальний стан).

 Друга частина стосується одружених. У ній записували число, місяць, рік узяття шлюбу, місцевість, з якої походили наречені, їх соціальний стан, прізвище, ім’я, по батькові, віросповідання, вік, який за рахунком був шлюб у чоловіка та жінки (перший чи повторний – напівдругий, другий, напівтретій, третій, учасниками яких ставали вдівці/вдови). Четвертий шлюб суворо заборонявся церквою. Окрема графа відводилася для свідків («кто были поручители»).

 Остання третя частина присвячувалася найтрагічнішій події в житті людини – смерті. Тут фіксувалися число, місяць, рік смерті та похорону, прізвище, ім’я, по батькові, соціальний стан померлого/померлої, причина відходження на «той світ», місце поховання.

 Якщо Ви вирішили попрацювати в архіві, щоб дослідити історію сім’ї, необхідно до цього дещо підготуватися. Перша порада – обов’язково навчіться читати скоропис того періоду, який прагнете вивчити. Вам може і пощастить, коли він буде написаний гарними літерами для легкодоступного прочитання. Але як показує практика роботи, переважна більшість відвідувачів читальних залів Державного архіву Полтавської області не готова працювати з метриками (важко розібрати текст). Саме тому вміння читати скоропис значно полегшить працю та зекономить Ваш час.

 У разі вивчення скоропису, дозволю собі надати шановним дослідникам іще одну пораду: коли берете до рук метричну книгу, не забувайте дивитися внутрішній опис на початку документа, де вказується дата, заголовок, номера аркушів. Таким чином, Ви одразу зорієнтуєтесь які аркуші необхідно опрацювати в першу чергу.

 Поширеною проблемою при дослідженні вище вказаних джерел є розбіжності в тексті (неправильно записані прізвища, імена парафіян, дати народження, одруження, смерті, і т.д.). У даному випадку можна порекомендувати лише одне: не загострюйте на цьому свою увагу. Не забувайте, що священики, які заповнювали метричні графи, були теж людьми, через що могли припускатися помилок.

       На останок хочеться побажати користувачам, не забувати про своє родинне коріння та якомога глибше вивчати власне сімейне дерево. А ми (працівники державного архіву) завжди раді будемо Вам допомогти.                                                                                    

 

 

Кручиненко Вячеслав Вікторович,

головний археограф відділу інформації та використання документів Державного архіву Полтавської області


Друк   E-mail